Блог

2. При проведенні процедури відкритих торгів під час воєнного положення, яким чином вимагати саме від учасника закупівлі інформацію згідно ст. 17 ЗУ “Про публічні закупівлі” (оскільки деякі відкриті реєстри не працюють, а замовнику на етапі кваліфікації необхідно перевірити дані учасника)?
Відповідь Мінекономіки: у разі якщо закупівля здійснюється за Законом і реєстр не доступний, замовнику необхідно встановлювати відповідну вимогу в тендерній документації для надання учасником відповідного документа. Учасники можуть отримати інформацію про себе з усіх реєстрів. Детальні роз’яснення Мінекономіки надало у листі № 3323-04/40967-06 за посиланням https://cutt.ly/LLvDdY9.
3.Чи потрібно замовникам звітувати за прямими договорами та укладеними договорами за спрощеними закупівлями, які укладались за постановою № 169? Якщо так, то в який термін потрібно звітувати?
Відповідь Мінекономіки: Про виконання договорів звітувати не потрібно. Звітувати треба про укладені договори на суму понад 50 тисяч гривень, якщо вони укладені згідно Постанови КМУ 169 поза електронною системою Прозорро (за виключеннями) і зробити це треба не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення/скасування воєнного стану.
4.Чи потрібно замовнику публікувати додаткові угоди до укладених договорів за постановою № 169? (укладеними за результатами спрощеної та прямі договори)
Відповідь Мінекономіки: За результатами спрощених і прямих на суми до 50 тисяч не потрібно публікувати додаткові угоди. А якщо ж мова йде про прямий договір за виключенням з-під Постанови КМУ 169, то такий договір разом з додатками і змінами до нього (тобто додатковими угодами) треба буде оприлюднити не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення/скасування воєнного стану.
5.Чи потрібно замовнику враховувати при укладанні договору за результатами оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимоги ст. 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”?
Відповідь Мінекономіки: Якщо договір укладається за Постановою КМУ 169, то ні, не потрібно. Вимоги Закону розповсюджуються лише на ті договори, які укладені за результатом його застосування.

6. Якщо Замовнику необхідно укласти договір з постачальником на підставі переговорної процедури закупівлі (за відсутністю конкуренції з технічних причин), чи можливо провести переговорну процедуру зараз та вказати термін надання послуг і термін дії договору до кінця року? Чи необхідно все ж таки укладати прямий договір за постановою 169 на період воєнного стану? (закупівля послуг з централізованого водопостачання/водовідведення).
Відповідь Мінекономіки: Так, у цьому випадку можна провести переговорну за Законом.

7. Чи не є дискримінаційною вимогою для учасників закупівлі у період воєнного стану вимагання сертифікатів якості/відповідності на товар, висновків санітарно-епідеміологічних експертиз, сертифікатів ІSO? (якщо учасник зазначає у вимогах/запитаннях до закупівлі, що він внутрішньо переміщена особа/підприємець і до більшості документів на даний момент не має доступу)
Відповідь Мінекономіки: вимоги завжди у будь-який час замовник встановлює самостійно з огляду на конкретні обставини та специфіку предмета закупівлі. Якщо, наприклад, говорити про закупівлі, для яких вимоги встановлені законодавством (продукти харчування, медикаменти тощо), то такі вимоги замовника є обгрунтованими і необхідними. Якщо ж ці вимоги не є обов’язковими, то замовнику не слід встановлювати обтяжливі умови, бо це до звуження потенційного кола постачальників.

8. Наразі не працює реєстр об’єктів критичної інфраструктури, як здійснювати закупівлі цим замовникам?
Відповідь Мінекономіки: Користуватись іншими наявними виключеннями за потреби.

9. Як визначити і обґрунтувати, що інформація, яка має бути оприлюднена, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку? Наприклад, чи є такою інформацією ремонт укриття, закупівля ліків і перев’язувальних матеріалів, товарів і послуг для потреб військових частин?
Відповідь Мінекономіки: Внутрішніми документами замовника на підставі звернень таких військових частин.

10. Чи має обмежуватися термін дії договору до закінчення воєнного стану, якщо наприклад, закуплені роботи, які об’єктивно не можуть бути виконані за цей час?
Відповідь Мінекономіки: Так, оскільки Постанова КМУ 169 регулює закупівлі в умовах воєнного стану. При цьому сторони договору можуть передбачити можливість продовження строку дії договору у разі продовження періоду воєнного стану.

11. Яким чином закуповувати пальне і інші товари з нестійкою ціною — в зв’язку з постійним коливанням ринкової вартості і взагалі відсутності цих товарів на ринку, при тому, що постачальники взагалі відмовляються співпрацювати?
Відповідь Мінекономіки: Якщо мова йде про закупівлю за Постановою КМУ № 169, то купувати слід, керуючись конкретною потребою, та передбачати можливість зміни ціни у договорі у разі її коливання.
12. Процедура закупівлі електроенергії та газопостачання
Договори, які більше 50000, як правильно провести закупівлю по постанові 169 або по законодавству?
Відповідь Мінекономіки: Правильність застосування того чи іншого акту залежить від конкретних обставин замовника.
13. Як у 2023 році буде проводитись закупівля за ДК 09120000-6 — Газове паливо (відкриті торги)?
Відповідь Мінекономіки: Це залежить від розвитку подій в країні та можливих змін до закупівельного законодавства.
14.В зв’язку початком навчального року в умовах запровадження військового стану та виникненням додаткових робіт по облаштуванню найпростіших укриттів, необхідно продовжити дію постанови КМУ від 28.02.2022 № 169, щоб забезпечити заклади освіти усім необхідним (продуктами харчування, укриттями) максимально швидко і ефективно.
1) На даний час усі навчальні заклади до початку навчального періоду (1 вересня) за вимогою Міносвіти планують виконувати послуги з поточного та/або капітального ремонту протирадіаційних укриттів, укриттів, найпростіших укриттів, на що ми як бачимо не вистачає катастрофічно часу на проведення закупівель та своєчасного виконання даних послуг/робіт.
До прикладу: сесія ради з виділенням коштів на дані потреби проведена 5 липня 2022 року з врахуванням набрання рішення законної сили (5 робочих днів), тобто, розпочати спрощені закупівлі з даного предмету (вартість 200 тис.грн) можливо 12 липня. Вимогами статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю опубліковується — не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій, з даного випливає, що при ідеальному проведенні даної процедури з врахування розгляду пропозиції учасників (без надання питань та на них відповідей) можливість укладання договору настане не раніше 25 липня 2022 року.
Наслідково, строк виконання робіт та\або надання послуг з відповідних ремонтів становить не більше 20 робочих днів, що підводить під ризик несвоєчасного виконання даних ремонтів або взагалі їх невиконання за відсутності учасників (які відмовлятимуться у зв’язку з коротким строком виконання послуг\робіт).
Чи вбачає Мінекономіки та ДП Прозорро дану ситуацію, яка підпадає під визначену обставину абзацом 7 частини 1 Постанови № 169 та укладання договору без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі та\або електронного каталогу, а саме: “існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу”?
Відповідь Мінекономіки: Для нагальних потреб, які унеможливлені дотриманням строків для проведення спрощеної закупівлі за Постановою КМУ 169 є відповідне виключення для укладення прямих контрактів.
2) Просимо надати чітку відповідь: Чи належить інформація про місцезнаходження протирадіаційних укриттів, укриттів, найпростіших укриттів закладів освіти з зазначенням адрес їх місцезнаходження (як того вимагає предмет закупівлі), що буде оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку (дітям які будуть там знаходитись під час нового навчального періоду).
На підставі вищевикладеного чи вбачає Мінекономіки та ДП Прозорро дану ситуацію яка підпадає під визначену обставину абзацом 4 частини 1 Постанови № 169 та укладання договору без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі та\або електронного каталогу, як таку що: “інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку”?
Відповідь Мінекономіки: Інформацією про потребу та обставини закупівлі володіє безпосередньо замовник. Тому рішення про здійснення закупівлі слід приймати, керуючись наявними обставинами.

15. Виходячи із абз.3 підпункту 1 пункту 1 постанови, замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням порядку проведення спрощених закупівель. Питання. Враховуючи наведені рамки (“становить чи перевищує 50 тис.”), чи означає це, що можна абсолютно всі закупівлі проводити через спрощену процедуру (навіть по тих, що більше 200тис.), тобто – НЕ застосовувати “повноцінні” торги?
Відповідь Мінекономіки: Постанова КМУ № 169 використовується без граничної межі по вартості закупівель.

16. У п.п 4.1) вказано, що “відповідальною за організацію та проведення закупівель МОЖЕ бути уповноважена особа або інша особа, визначена замовником”.
Питання. Що значить “може бути” і яка це “інша особа”? Відповідно до закону № 922 “Про публічні закупівлі” (в т.ч. у ст.11 закону) визначено цілий спектр вимог до такої особи та її відповідальність.
Відповідь Мінекономіки: Змінами до Постанови КМУ 169 уточнено, що відповідати за закупівлі, які здійснюються за цим актом може будь-який працівник замовника. Це може бути як уповноважена особа, яка вже є в організації, так і будь-який інший працівник (наприклад, юрист, бухгалтер, економіст) на якого буде покладено такі обов’язки за потреби.

Більш того, саме до повноважень уповноваженої особи належить планування закупівель, а всі її рішення оформлюються протоколом. Але у постанові (підпункт 2) визначено, що переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників (!), що здійснюють такі закупівлі. Замовником у місцевих радах є або сама рада, або певний її структурний підрозділ (наприклад, відділ освіти).
17. Питання. Так хто і яким документом визначає план закупівель: “якась” особа протоколом чи рада – своїм рішенням? А якщо це – відділ?
Відповідь Мінекономіки: Для здійснення закупівель за Постановою КМУ № 169 не треба складати річний план. Треба скласти перелік предметів закупівлі, вказати необхідні обсяги і затвердити їх наказом організації.

18. Чи можна і наскільки це доцільно частково працювати і по Закону і по Постанові при закупівлі до 50 тисяч? Наприклад: звичайні закупівлі по Закону всі інші, які виникли у зв’язку з ВС- по Постанові?
Відповідь Мінекономіки: Так, можна. Свої потреби визначає саме конкретний замовник, і саме такий замовник вирішує, чи керуватись Законом (якщо це НЕ нагальні закупівлі і вони з війною не пов’язані) чи Постановою КМУ 169 (якщо це потреби, що виникають в умовах воєнного стану і потребують швидкого придбання)

19. Чи можна зараз опублікувати договори більше 200 тис., які були укладенні по Постанові чи чекати закінчення ВС (наприклад предмет договору продовольчий резерв? Бензин?)
Відповідь Мінекономіки: Можна оприлюднити і зараз, за умови, що до таких договорів вже не вноситимуться зміни, оскільки наразі згідно Постанови КМУ № 169 треба оприлюднити звіт, договір, додатки до нього та зміни, якщо такі вносились додатковими угодами.

20. Чи потрібно сумувати коди ДК закупівлі по Постанові і по Закону?
Відповідь Мінекономіки: Ні, не потрібно. Закупівлі, що здійснюються по Постанові КМУ 169 мають бути відображені у затвердженому рішенням замовника Переліку, оскільки такі закупівлі об’єктивно неможливо було передбачити завчасно, вони виступають новим предметом окремого договору. При цьому закупівлі, які здійснюються замовником планово за Законом та не пов’язані з війною, мають вноситись у річний план.

Інформація з сайту Міністерства економіки України https://me.gov.ua